Легенда

Авель та Каїн зустрілися після смерті Авеля. Вони йшли пустелею і здалеку
впізнали один одного, бо обидва були високі. Брати посідали на землю, розпали
ли багаття й поїли. Помовчали, як зморені люди на схилі дня. На небі з'явилася
зірка, яка тоді ще не мала назви. При світлі полум'я Каін помітив на чолі
Авеля рубець від каменя і впустив шматок хліба, який збирався піднести до
рота. Почав благати брата, аби той простив його злочин.
Авель відповів:
— Ти мене вбив чи я тебе? Я вже й забув, і ми сидимо тут поряд. Як колись.
— Тепер я бачу, що ти й справді простив мене, — мовив Каїн,— бо забути — і
значить простити. Я теж спробую забути. Авель тихо проказав:
— Авжеж. Доки тривають докори сумління, доти триває і провина.
 
Name
Email
Comment
Or visit this link or this one